Булінг (цькування) – дії учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві. Такі дії вчиняються стосовно дитини чи дитиною стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого може бути заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого. Булінг може здійснюватись також із застосуванням засобів електронних комунікацій.
ЮНІСЕФ визначає булінг (від анг. to bull – переслідувати) як небажану агресивну поведінку дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною чи групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили.
З прикладами уроків з протидії булінгу в закладах освіти та відповідним системним підходом можна ознайомитись за посиланням.
СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ
Відповідно до дослідження ЮНІСЕФ:
- 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу;
- 24% дітей стали жертвами булінгу;
- 48% дітей нікому не розповідали про випадки булінгу;
- 44% школярів були спостерігачами булінгу, але ігнорували його, бо їм було страшно за себе;
- більшість дітей булять за те, що вони виглядають, говорять, думають не так, як інші діти.
Гарячі лінії щодо протидії булінгу
Методичний посібник. Протидія булінгу
Як зупинити булінг: поради для батьків
Як боротися з булінгом: поради для дітей
Правова допомога: Мультфільм "Булінг у шкільному колективі"